«Дракар "Балтійське море-Чорне море" прибуває до порту»

Десь так могло б звучати оголошення в якомусь із міст північної Європи у Х–ХІІІ століттях. Для пасажирів — скандинавських торговців і торговців з Київської Русі та півдня — «відрядження» за таким напрямком могли відбуватися завдяки так званому «Шляху з варягів у греки». Це була головна річкова торговельна магістраль на українських землях.

Отож, на півночі жили вікінги, або ж варяги, дорогою на південь — слов’яни, а найнижче — візантійці, серед яких колишні греки, що принесли й усталили тут християнство. Знизу догори маршрут виглядав так: Понтійське / Руське (Чорне) море — річка Дніпро — волок (тобто ділянка суші, по якій тягли човни) — річка Ловать — озеро Ільмень — річка Волхов — озеро Нево (Ладозьке) та його гирло (річка Нева) — Варязьке (Балтійське) море.

Вперше цей шлях описав в XI столітті у «Повісті минулих літ» київський чернець Нестор. А героєм літопису, який цей шлях і подолав за переказами, є відомий апостол Андрій Первозваний. Він мандрував із Синопи до Балтійського моря річками, а після цього повернувся морем через північ і захід Європи. Певно, йому так був до вподоби цей шлях, бо він також полюбляв рибалити.

Що ж везли з собою торговці в обидва боки? На північ мандрували скарби з Візантії — коштовності та майстерно оздоблені прикраси, з Русі — мед, віск і хутра рідкісних тварин. На південь же з країн сучасної Балтії везли бурштинові вироби, а зі Скандинавії — передусім зброю, а ще здобуті на заході трофеї.

Сьогодні мандрівники-ентузіасти намагаються повторити маршрут середньовічних торговців. Не зовсім їм це вдається, адже деякі з водойм-точок шляху видозмінені або геть висохлі. Але такі авантюри стають місцевим святом, приваблюють глядачів і любителів середньовічних видовищ. 

Деякі історики вважають значення «Шляху із варягів у греки» переоціненим, адже існували та успішно діяли й інші торговельні магістралі. Однак він засвідчив інтерес північних народів Європи до економічних відносин із Київською Руссю. Доказ цього — їхній міцний кількасотлітній зв’язок.